Спасибі, Господи, тобі за милість до мого народу
Творча майстерня.
Тетяна Шилова народилася 31 серпня1953 р. на Чернігівщині, у селі Заудайка Ічнянського району. Вона закінчила Чернігівський юридичний технікум. Останні роки, до виходу на заслужений відпочинок, працювала в Новозаводському територіальному центрі з обслуговування пенсіонерів та інвалідів.
Тетяна Миколаївна – заміжня, має двох дорослих доньок і трьох онучат. Волонтер Єдиного волонтерського центру в Чернігові.
СЛОВА, СЛОВА…
Де взяти слів, щоб передати,
Як сходить вранішня зоря,
Як п’є з Десни веселка воду
І сяє ранками роса.
Як передати запах хліба
І стиглих яблук аромат,
Красу осінньої калини
І як цвіте вишневий сад.
Слова, слова – безмежна сила,
В них генний код на майбуття.
Вони вбивають і лікують,
В них зло й любов на все життя.
Слова – це помисли і дії,
Сила весняної води.
Не треба гратися словами,
Щоб не наврочити біди.
* * *
Спасибі, Господи, тобі
За милість до мого народу,
За доброту і благодать,
Відродження козацтва й роду!
Я вірую, що воссія
Народна мудрість, воля.
І в те, що будуть процвітать
Земля Тараса й наша доля.
Хай не обдурять, в сотий раз,
Наші надії й сподівання,
Що наше щастя і життя –
Вже за межею подолання…
* * *
Є у нашого народу
Своя стежка у віки,
Там коріння його роду
Серед дивної краси.
Нам багатство дано Богом
Тільки б жить і жить.
Але від життя такого,
Чомусь серденько болить.
Що дано всьому народу
Все у злодіїв в руках,
А народ біду і злидні
Має у своїх хатах.
І ростуть палаци й замки,
Мов гриби після дощів, –
То народу піт і сльози,
Труд кривавих мозолів.
* * *
Я горда тим, що українка,
Що мій народ піднявсь з колін!
І заявив у світ безмежний:
«Ми не холопи й не раби!».
Зробив це гордо та велично
Без жертв, без бійки і крові,
Зірвав ланцюг брехні і злиднів,
Сказав бандитській владі: «Ні!».
Дай, Боже, розуму та сили
Довести справу до кінця,
Щоб казнокради й словоблуди
Нас не лишили майбуття.
Щоб перемогу цю не вкрали,
Не обдурили й не приспали.
Бо поталанить Україні,
Як будемо разом, єдині!
Тетяна ШИЛОВА
